Ім'я цього барда та драматурга добре відоме нашій публіці. Він належить до блискучої плеяди бардів «першого призову» і по праву займає гідне місце у низці великих імен – Висоцького, Окуджави, Галича, Візбора. Він із бардів – «найтеатральніший», у всіх на слуху його пісні з фільмів «Звичайне диво», «12 стільців», «Будинок, який побудував Свіфт», «Бумбараш», «Людина з бульвару Капуцинів», «Червона Шапочка», «Вусатий нянь», «Собач». сподобається», «Недоросль», «Безрозмірне Кім-Танго» та багатьох інших.

 

Кім абсолютно вільний. Його сценічна фантазія може відрізнятись від оригіналу, але при цьому нести його «дух» - внутрішній пафос і темперамент. Не кажучи вже про бездоганний смак нашого автора, його легкий гумор, справжній – це важливе слово – веселощі та блискуче володіння рідним словником.

 

Кім майстер, який вміє знайти такі повороти у знайомих характерах та сюжетах, які читачам і не снилися. Театр це любить. Люди на театр цього чекають. Для режисерів це ласе завдання. Для акторів – свято. Не кажучи вже про те, що багато в п'єсах Кімах написано віршами або забезпечено піснями. А вже їхня якість у народного поета найвища похвала.

Кім також відомий як активний учасник правозахисного руху у 60-ті роки, що знайшло своє відображення у його так званих «крамольних піснях» радянської доби. 1998 р. він до свого російського громадянства додав ізраїльське, і це також надихнуло його на цілу пісенну серію.

 

Словом, творча його палітра вражаюче різноманітна, тож з ним ні в якому разі не скучиш.